В кінці 2013 року в Києві розпочався майдан. Навряд чи перші учасники припускали, до яких жертвам в майбутньому це призведе. Неможливо підрахувати, скільки людей загинуло на Україні за весь час ведення так званої антитерористичної операції на Донбасі. Але це тільки належало переживати українського народу. А тоді перші активісти виходили на майдан на головну площу Києва.
Більшість людей втомилися від зашкалюєкорупції. Здавалося, що гірше вже бути не могло, прості громадяни чекали світлих змін від обіцяє їх Європи і жадали скоріше опинитися в її обіймах. І тільки меншість людей, які там знало, що ці зміни насправді будуть темними і залитими ріками крові.
До 2013 року вже відбулося безліч кольоровихреволюцій з красивими помітними назвами і реальними людськими жертвами. По всьому світу прокотилася ця хвиля переворотів, зростаюча і перетворюється в кровопролитні війни на доларових пайки - інвестиції транснаціональних корпорацій і видачі міжнародних кредитів для продажу американської зброї.
Здавалося, що неможливо знову повірити солоденькимпромов про демократію з кривавим підтекстом. Але, як показали події на Україні, це не тільки можливо, але і дуже навіть успішно реалізовується. Скільки людей загинуло на Україні сьогодні і по всьому світу взагалі під спочатку красивими гаслами?
Там, де люди заради грошей готові на все (за закономкапіталізму - «нічого особистого, тільки бізнес»), там будуть відбуватися немислимі для нормальної людини події, вбивства собі подібних. Це результати тих жахливих наслідків, що приніс капіталізм зі своїм звеличенням в ранг божества грошей і знеціненням духовних цінностей та ідеалів.
Точна кількість не зможе озвучити ніхто. Поки триває конфлікт на Донбасі, поки радикали, засліплені фашистською ідеологією і ненавистю до Росії, будуть бешкетувати, прославляючи своїх «героїв», таке число неможливо буде назвати навіть приблизно, так як в будь-який момент воно може змінитися. Адже до жертв конфлікту відносяться не тільки силовики і ополченці, полеглі в бою, мирні жителі, що знаходяться на території вогню, журналісти, що ризикують своїми життями, але і люди, померлі від голоду на Донбасі. До жертвам відносяться і люди, загиблі в пролітають по небу малайзійському "Боїнгу".
Одинадцятого лютого 2015 року в Мінськувідбулася зустріч «нормандської четвірки», в результаті якої на переговорах, які тривають всю ніч, президенти Німеччини, Франції, Росії та України домовилися все-таки про перемир'я на Україні.
В цей же час лідери Донецької народноїреспубліки і Луганській народної республіки теж перебували в Мінську на переговорах контактної групи. Прислухавшись до думки Росії, Франції та Німеччини, вони підписали підсумковий меморандум, хоч і спочатку відмовлялися це робити.
Через кілька днів було оголошено початок перемир'я.
В ООН оприлюднили, скільки людей загинуло наУкраїна на друге березня 2015 року. Статистика збиралася разом з ВООЗ (Всесвітньою організацією охорони здоров'я) і склала понад шість тисяч осіб загиблих і близько чотирнадцяти тисяч поранених. В управлінні ООН також розуміють і підкреслюють, що реальна кількість загиблих може бути набагато вище.
Якщо подивитися повідомлення ООН про кількістьзагиблих за нетривалий час, то Мінське перемир'я перетворюється на фікцію, що служить лише відстроченням для приведення в бойову готовність решти української армії після нищівної поразки в Дебальцеве.
Двадцятого лютого повідомлялося, що жертв було п'ять тисяч шістсот дев'яносто чоловік загиблими. Двадцять восьмого лютого - п'ять тисяч вісімсот дев'ять осіб. Другого березня - понад шість тисяч ...
У лютому 2015 року на Мюнхенській конференціїПорошенко розповів, скільки людей загинуло на Україні під час АТО. Понад п'ять тисяч шестисот чоловік мирних жителів і одна тисяча чотири сотні тридцять два українські військові силовика. Однак самі силовики стали заявляти про те, що озвучені дані про кількість загиблих військових дуже сильно занижені.
Так, командир «Азова» Андрій Білецькийнеодноразово заявляв, що кількість загиблих тільки під Іловайськ абсолютно точно перевищувала тисячу чоловік, в той час як за офіційними даними було заявлено лише про ста восьми загиблих військових.
З іншого боку, за повідомленнями Новоросії втратисиловиків становили до чотирьох з половиною тисяч чоловік. А під Дебальцеве, за заявою лідера Донецької народної республіки, загинуло до трьох з половиною тисяч силовиків.
У той же час, коли офіційні дані, тобтооприлюднені ООН, перевищують шість тисяч, що збігається з мюнхенським заявою Порошенко, представники німецької розвідки повідомляють, що інформація про те, скільки людей загинуло на Україні в неоголошену війну, є неправдивою. Повідомляється, що насправді кількість жертв перевищує п'ятдесят тисяч чоловік.
Місія ОБСЄ в Україні почалася 21 березня 2014року. Скільки людей загинуло на Україні, вони порахувати не можуть. Але вони здійснюють моніторинг в країні і записують факти, в тому числі і загиблих людей. І до цього дня вони знаходяться на Донбасі і фіксують факти військових провокацій.
Так, восени 2014 року було знайдено масовіпоховання, які були зафіксовані ОБСЄ. Місцеві жителі кричали від жаху, розповідаючи їм про групових згвалтуваннях і грабежах, що влаштовуються силовиками.
Знайдені поховання були вже в сильній стадіїрозкладання, однак спеціальний представник ОБСЄ з питань торгівлі людьми не виключав, що у жертв могли вилучатися внутрішні органи для подальшого продажу.
Скільки людей загинуло на Україні серед українськихвійськових, опублікували співробітники ФССБ. Вони повідомляють, що число українських військовослужбовців, які загинули під час конфлікту, перевищує двадцять чотири тисячі людей.
Серед них понад три тисячі осіб - карателі«Правого сектора», понад тринадцять тисяч п'ятисот осіб - військовослужбовці армії України, понад чотири тисячі осіб - співробітники міліції. Крім того, загиблі числяться серед співробітників державної прикордонної служби і служби безпеки. Є загиблі і іноземні найманці з Польщі, Канади, Німеччини, Литви, Швеції, Естонії, Італії, Туреччини, Фінляндії, Чехії та інших країн.
Число поранених перевищує п'ятдесят дві тисячі п'ятсот вісімдесят одна людина.
Якщо вірити джерелу з закритої нарадиСНБУ, то кількість загиблих військових становить дванадцять тисяч чоловік убитими, дев'ятнадцять тисяч - пораненими, близько п'яти тисяч вважаються зниклими без вести. Хакери «КіберБеркут», підтверджуючи цю інформацію, називають більшу кількість дезертирів - дев'ять тисяч.
Як би не розвивалися майбутні події, зрозуміло, що рана, нанесена Україні, буде ще довго кровоточити в серцях багатьох людей, що живуть.
Божевільна русофобська пропаганда виховуєюне покоління України в ненависті до Росії. Всі пам'ятають «Кров москальських немовлят» - назва солодкого страви на виставці в українській школі. В інтернеті повно роликів зі скачуть дітьми під крики «Хто не скаче, той москаль». А яку ідею несла вечірка напередодні світлого свята Нового року в київському клубі з тортом у формі немовляти, що лежить на російському прапорі ... Всі ці «веселі пустощі» демонструють моральний розклад людей, і що найстрашніше, в цій пропаганді ростуть і розвиваються діти .
</ P>