Лікування епіконділіта ліктьового суглоба народними засобами. Епікондиліт ліктьового суглоба: причини, симптоми, лікування

Ліктьовий епікондиліт відноситься до групизапальних уражень дегенеративної природи, що виникають в області кістково-м'язового апарату. Засловами фахівців, в патогенезі даного захворювання особливе значення мають два фактори - руйнування тканин і подальший запальний процес.

Загальна інформація

Ліктьовий епікондиліт являє собоюзахворювання запального характеру, локалізується переважно в області з'єднання м'язів, а також кісток передпліччя. Фахівці виділяють гостру і підгостру форму недуги. Гострий епікондиліт, як правило, розвивається внаслідок механічного пошкодження і відрізняється вираженим больовим синдромом. Подострая форма дуже часто протікає безсимптомно, проявляючи себе дискомфортом в ураженій області під час фізичних навантажень.

Класифікація

У сучасній медицині, виходячи з області поразки, виділяється внутрішній (медіальний) і зовнішній (латеральний) епікондиліт. Нижче розглянемо кожен варіант більш докладно.

Найчастіше зустрічається латеральний епікондилітліктьового суглоба. Причини його розвитку криються в постійних перевантаженнях і травмах сухожиль. Пацієнти, як правило, скаржаться на біль при згинальних рухах руки, яка може віддавати в зовнішню область плеча. Дискомфорт нерідко збільшується при стисненні пальців в кулак або при звичайному рукостисканні. Біль зникає в стані спокою. Фахівці попереджають: якщо не лікувати ліктьовий суглоб, хвороби такої природи можуть закінчитися вельми неприємними наслідками.

Медіальний варіант недуги має на увазі під собоюзапальний процес в м'язах, які відповідають за розгинання і подальше згинання кисті. Як правило, такого роду патологія діагностується у людей, безпосередня діяльність яких пов'язана з монотонною роботою м'язів кисті (наприклад, швачки). При цьому типі недуги біль відчувається переважно на внутрішній стороні суглоба.

причини

Епікондиліт вважається вторинним захворюванням,головні причини розвитку якого залишаються маловивченими. За словами фахівців, дана патологія розвивається внаслідок механічних пошкоджень сухожиль, в результаті яких відбувається тертя безпосередньо про саму кісткову тканину. Інші лікарі називають інші фактори, що провокують епікондиліт ліктьового суглоба. Причини патології, за їхніми словами, криються в запаленні окістя або є ускладненням після остеохондрозу.

Медики називають кілька груп пацієнтів,які в більшій мірі схильні до розвитку цієї недуги. До них, перш за все, відносяться працівники сільського господарства, будівельники і спортсмени. Безумовно, зайнятість в тій чи іншій сфері діяльності не може спровокувати появу симптомів хвороби. Однак регулярне згинання та подальше розгинання ліктьового суглоба при відповідній навантаженні на саму руку дійсно може привести до формування патології.

симптоми

Виявляється епікондиліт в першу чергу больовимсиндромом. Спочатку дискомфорт виникає в ліктьовому суглобі при певному навантаженні. Всі пасивні рухи не повинні викликати неприємних відчуттів, що дозволяє лікарю виключити артрит або артроз. Вельми часто пацієнт не може показати, де саме у нього виникає біль.

Характерним для зовнішньої форми недуги єсимптом рукостискання. Як стає зрозуміло з назви, пацієнт відчуває неприємні відчуття при звичайному рукостисканні. Крім того, біль може виникнути при спробі підняти чашку чаю.

Так характеризується зовнішній епікондилітліктьового суглоба. Симптоми внутрішньої форми захворювання схожі, проте відрізняються локалізацією. Патологія проявляється в зоні так званого медіального надвиростка кістки плеча, а сама біль виникає виключно при виконанні протилежних рухів (згинання і пронація передпліччя).

діагностика

Діагностика захворювання починається з докладногоопитування пацієнта. Лікар уточнює, коли стали проявлятися первинні симптоми, передувала їм механічна травма, при яких саме рухах виникає дискомфорт.

Потім оглядається безпосередньо сам ліктьовийсуглоб. Хвороби такої природи завжди вимагають використання функціональних методів діагностики (рентгенограма, ультразвукове дослідження, МРТ). Тільки після всіх цих процедур лікар може порекомендувати відповідну терапію.

Медикаментозне лікування

В першу чергу слід зазначити, що дотерапії можна приступати тільки після консультації з фахівцем. Не слід займатися самолікуванням. Вся справа в тому, що така практика, як правило, закінчується розвитком досить серйозних ускладнень. Лікування епіконділіта ліктьового суглоба народними засобами також має здійснюватися під контролем лікаря.

Терапія даного захворювання, як правило,починається зі зміни способу життя хворого. Наприклад, уражена кінцівка повинна постійно перебувати в повному спокої, не слід допускати різких рухів, що провокують появу хворобливого дискомфорту. Спортсменам на деякий час рекомендується відкласти тренування. На жаль, це далеко не завжди можливо, тому таким пацієнтам слід знерухомити уражену область. Для цих цілей сьогодні використовуються спеціальні регулюють пристосування і всім відомі гіпсові пов'язки.

Медикаментозне лікування має на увазі під собоювикористання протизапальних засобів у вигляді мазей і таблеток (препаратів «Диклофенак», «Ібупрофен»). У деяких випадках застосовуються локальні ін'єкції глюкокортикостероїдів разом з анестетиками.

Комплекс спеціальних вправ

Як лікувати епікондиліт ліктьового суглоба? Лікувальна гімнастика відмінно зарекомендувала себе в боротьбі з цією патологією. Спочатку дуже важливо підібрати ефективний комплекс вправ. Саме тому в даному випадку без кваліфікованої допомоги фахівця не обійтися. Більш того, самостійні заняття та неправильне виконання вправ можуть лише нашкодити організму. Вправи при даному захворюванні спрямовані на розтягування і одночасне розслаблення м'язів і сухожиль.

Лікування епіконділіта ліктьового суглоба народними засобами

Пацієнти найчастіше вдаються до допомоги народноїмедицини, коли лікарська терапія і спеціальні вправи не роблять позитивного ефекту. Нижче перерахуємо найпоширеніші варіанти терапії.

1. Прогрівання глиною. Даний рецепт не рекомендується застосовувати в разі гострого запалення. 200 мл окропу слід змішати з 200 г блакитної глини (вона продається в кожній аптеці) і перекласти масу в двошарову марлю. Компрес можна тримати не більше 30 хвилин, потім його слід поміняти. Такі сеанси можна проводити три рази на добу протягом одного тижня.
2. Молочний компрес. Молоко нагріти до 60 градусів і розчинити в ньому прополіс (одна чайна ложка приблизно на 100 мл рідини). Потім необхідно просочити молоком марлеву пов'язку, обернути нею уражений суглоб. Такого роду компреси рекомендується повторювати двічі на день.
3. Лаврове масло. 4 столові ложки подрібненого в блендері лаврового листа необхідно змішати з 200 г рослинного масла і перелити в герметичну ємність. Дану суміш рекомендується наполягати в теплі протягом одного тижня. Потім її необхідно втирати в уражену зону або використовувати для компресів.

Лікування епіконділіта ліктьового суглоба народними засобами, як правило, виявляється вельми ефективно. У будь-якому випадку навіть до такої терапії не слід вдаватися без консультації лікаря.

висновок

Епікондиліт відмінно піддається лікуванню. Досвідченому фахівцеві не складає особливих труднощів своєчасно його діагностувати, а після порекомендувати відповідну терапію. У разі індивідуальної непереносимості деяких лікарських засобів лікар, як правило, пропонує лікування епіконділіта ліктьового суглоба народними засобами. Можна з упевненістю стверджувати, що більшість пацієнтів домагається повного одужання. Головне - вчасно звернутися до фахівця і слідувати всім його рекомендаціям.