Іван Андрійович Крилов переробляв вженаписані в давнину байки. Однак робив він це вкрай віртуозно, з часткою деякого сарказму, властивого байкам. Так само сталося і з його відомим перекладом байки «Лисиця і виноград» (1808), який тісно пов'язаний з оригіналом Лафонтена, які мають ту ж назву. Нехай байка і коротка, зате в ній вмістився правдивий сенс, а фраза «Хоч бачить око, та зуб не йме» стала справжнісіньким крилатим висловом.
Якось раз голодна Лисиця (сам Крилов підібравсинонім «кума») забралася в чужий сад, а там висіли великі і соковиті грона винограду. Лисиця б не була лисицею, якби тут же не захотіла спробувати стиглий плід, і настільки вона хотіла дістати хоч ягідку, що у неї не тільки очі, але навіть зуби «розгорілися» (В даному випадку Іван Андрійович використовує цікавий дієслово, який виступає в контексті як позначення сильного бажання). Якими б ягідки не були «блакить», висіли вони як на зло високо: лисиця до них і так і сяк зайде, але хоч бачить око, та зуб не йме.
Як в будь-якому іншому творі такого типу,тут є мораль, і міститься вона не в прислів'ї «хоч бачить око, та зуб не йме», а в самих останніх рядках, які розповідають про неправильне виведення лисиці. Мається на увазі те, що ми, коли намагаємося чогось досягти, домогтися поставленої мети, не завжди виходимо з ситуації переможцями, а після цього скаржимося і сердимося не на себе, що не на свою дурість, лінь і неспроможність, а на обставини або якісь або інші фактори. І дійсно, Крилов точно підмітив, що кожному властива жалість до себе, а після невдалих спроб ми починаємо виправдовуватися, говорити, що не дуже-то нам і хотілося, замість того щоб продовжити боротися, помінявши тактику. Мораль байки можна відобразити в інший прислів'ї: «Шукай в собі, а не в селі».
Завдяки простому мови, яким пише автор,читач явно розуміє сенс даного твору. Можна сказати, що байка будується на якомусь протиставленні, тобто спочатку лисиця захоплювалася плодами, а потім почала шукати в них мінуси, виправдовувати свою невдачу.
Точна мораль, цікавий сюжет і художнізасоби виразності - це не все, чим багата байка. «Хоч бачить око, та зуб не йме» - вираз є не тільки прислів'ям, а й другою назвою всього твору.
І.А. Крилов довів, що твір не обов'язково має займати кілька томів, щоб відображати суть людського характеру. Прислів'я «Хоч бачить око, та зуб не йме» і мораль байки передають всю суть людської психології.
</ P>