Топілін Максим Анатолійович з травня 2012 року обіймає посаду голови Міністерствапраці та соцзахисту Російської Федерації. У суспільстві відомий, перш за все, висловлюваннями з приводу праці найманих працівників, зокрема нянь, а також щодо пенсійної реформи.
Народився Максим Топілін дев'ятнадцятого квітня 1967року. Корінний москвич. За словами самого міністра, його батьки - представники трудової інтелігенції. Топілін проживають в Москві вже кілька поколінь, і її представники по чоловічій лінії завжди здобували вищу освіту і працювали на керівних постах. А ось Максима Анатолійовича привернула політика.
Після школи юнак вступив до московського нархоз,який успішно закінчив у 1988 році, отримавши диплом економіста. Примітно, що в тому ж інституті, але на курс старше, навчався Михайло Ходорковський. А на одному факультеті з Топілін осягала граніт науки Тетяна Голікова, що стала згодом начальницею Максима Анатолійовича і главою Міністерства охорони здоров'я і соцрозвитку.
Продовживши навчання в аспірантурі Науково-дослідного інституту Держкомітету Радянського Союзу з соцпитань, Топілін там же працював молодшим науковим співробітником у відділі заробітної плати.
Закінчення аспірантури і захист дисертаціїдатуються дев'яносто першим роком. Ця подія співпала з розвалом Радянського Союзу і утворенням нової самостійної Росії. Новоспечений кандидат економічних наук залишається працювати при інституті, тільки вже на посаді старшого наукового співробітника. Під його заведованием перебував сектор НДІ.
Через три роки після захисту, в дев'яносточетвертому, Максим Топілін, біографія якого почалася в сім'ї трудової інтелігенції, отримує крісло фахівця-експерта і консультанта в Департаменті праці, охорони здоров'я і соцзахисту при апараті російського уряду. У його компетенцію входять питання праці, соцполітики і міграції.
З 1996 року Топілін консультує вже сферу соцполітики і праці в тому ж Департаменті, правда що називається тепер Департаментом праці та охорони здоров'я.
У 1997 році відбулася реорганізація урядового апарату, і Максим Топілін реалізовував ті ж завдання, тільки в Департаменті соцрозвитку. А через рік очолив свій відділ соцполітики і праці.
2001 ознаменувався для чиновника серйознимзлетом по кар'єрних сходах. З рук тодішнього прем'єра Касьянова він отримав посаду заступника міністра праці та соцрозвитку. На посту міністра тоді був Олександр Починок. Основними напрямками, які курирував Топілін Максим, були трудова зайнятість росіян, профнавчання, а також розвиток людських ресурсів.
Через три роки, коли в результаті адмінреформиМіністерство праці та соцрозвитку стало Федеральною службою з питань праці та зайнятості в складі Міністерства охорони здоров'я і соціального розвитку, Максим Анатолійович ступив ще вище, очоливши цю службу і фактично підсидять свого колишнього керівника Починка, який теж претендував на дане крісло. У 2005-му Топіліна призначили головним держінспектором праці Російської Федерації.
З літа 2008 року Максим Топілін був другою особою в Міністерстві охорони здоров'я і соцрозвитку. Тут його начальницею стала колишня однокашніцей Тетяна Голікова.
На цій посаді Максим Анатолійович досяг успіху вборотьбі з безробіттям, запровадивши кілька ефективних програм: створення робочих місць тимчасового характеру, професійна перепідготовка, міграція всередині країни і субсидування самозайнятості населення. Криза на ринку праці, завдяки зусиллям Топіліна, був частково подолана.
У 2012 році Максима Анатолійовича чекало ще однепідвищення. У віці сорока п'яти років він очолив Міністерство праці та соцзахисту, яке утворилося після поділу Мінздоровсоцрозвитку на дві структури. Прем'єром Російської Федерації на той момент був Дмитро Медведєв, у якого закінчився президентський термін. До завдань новоспеченого міністра входила, насамперед, реалізація пенсійної реформи, на рахунок якої у Топіліна були свої особисті міркування.
Через короткий час після призначення у Топілінавийшов конфлікт з Путіним. Президент Російської Федерації висловив своє невдоволення роботою міністерства, яка не забезпечила підвищення зарплат працівникам бюджетної сфери, не виділила додаткових коштів на будівництво і ремонт доріг, удосконалення системи ЖКГ і т.д.
Захищаючись, обвинувачена сторона парирувала, щоПутін обіцяв все вище перераховані блага в рамках своєї передвиборчої програми, не враховуючи реальну кількість наявних бюджетних коштів. Максим Топілін тоді отримав догану. Але пост міністра не втратив і займає його до цього дня.
Щойно отримавши міністерське крісло, МаксимАнатолійович виступив в засобах масової інформації з промовою, в якій заявив, що він є противником підвищення пенсійного віку. Пізніше Топілін мотивував таку позицію переконаністю у відсутності користі від підвищення віку для бюджету країни, оскільки система передбачає перенаправлення вивільнених коштів на збільшення виплат пенсіонерам. Тобто, на думку міністра, економіка держави в результаті не отримає нічого.
Серед інших позицій Топіліна - бажанняперетворити державну трудову інспекцію з "страшилки" в помічника і порадника. Цією ідеєю чиновник був окрилений під час роботи на посаді глави даної інспекції.
У 2010-му році Максим Топілін, фото якогочастенько тоді мелькали в засобах масової інформації, розвинув широку кампанію за легалізацію праці людей, які в приватному порядку надають послуги нянь, кухарок, домробітниць, садівників, водіїв і т.д. Чиновник заявляв, що ці працівники трудяться «в тіні», отримуючи зарплати в конвертах, не сплачуючи податків, не маючи при цьому жодних соцгарантій. А між тим, за словами Топіліна, таких людей в країні близько двадцяти мільйонів, тобто фактично кожен сьомий росіянин.
З приводу діяльності Максима Анатолійовича вросійській пресі висловлюються різні точки зору. Хтось називає його міцним професіоналом своєї справи, інші - слабкою кандидатурою на пост міністра. Мали місце звинувачення Топіліна в його необ'єктивності щодо конфліктів роботодавців і працівників, нібито міністр стає на бік перших.
Якщо ж говорити про ярликах, які неминучез'являються на видних державних діячів, то до Топіліну приклеївся образ трудоголіка. За інформацією журналістів, з роботи міністр їде мало не опівночі. Та й сам чиновник не раз повідомляв, що змушений працювати по шістнадцять годин на добу.
Важливою заслугою Топіліна перед суспільством можнавважати його роботу в Південній Осетії, де він як заступник міністра охорони здоров'я перебував з перших днів війни. За це Максим Анатолійович отримав від держави орден Мужності.
Особисте життя Топіліна ніколи не ставала предметом особливих обговорень. Відомо, що міністр одружений і разом з дружиною виховує двох дочок.
Чи є забезпеченою людиною Топілін МаксимАнатолійович? Дружина чиновника, згідно з деклараціями, заробляє більше, ніж він, рази в два з половиною. По крайней мере, так було в 2011 році, коли чоловік і жінка оприлюднили доходи: 4,1 і 10,6 мільйона відповідно. Можливо, зараз ситуація дещо інша, адже і посаду у Топіліна вище. Просторим житлом і автомобілями подружжя, природно, забезпечена і не приховує цього від громадськості.
Таким чином, олігархом Топіліна не назвеш, але на безбідне життя в Міністерстві праці за багато років він собі цілком заробив.
</ P>