Чи можна уявити собі людину, яка вважаєсебе цілком освіченим, але не вміє зв'язати двох фраз, а якщо і зв'язує, то вкрай безграмотно? Поняття «освічений» - майже синонім слова «культурний». Значить, і мова у такого індивіда повинна бути відповідною.
Дане поняття, як і багато в російській мові,далеко не однозначно. Деякі дослідники схильні виділяти цілих три значення словосполучення «культура мови». Визначення першого можна висловити так. В першу чергу це поняття сприймається як ті навички і знання людини, які забезпечують йому грамотне застосування мови в спілкуванні - і на листі, і в усному мовленні. Це включає і вміння правильно будувати фразу, вимовляти без помилок ті чи інші слова і словосполучення, а також користуватися виражальними засобами мови.
Визначення поняття «культура мови» передбачає і наявність в ній таких властивостей і ознак, сукупність яких підкреслює досконалість передачі і сприйняття інформації, тобто комунікативні якості в мовному спілкуванні.
І нарешті, так називається цілий розділ лінгвістики, який вивчає мову в життя суспільства якийсь епохи і встановлює загальні для всіх правила користування мовою.
Центральним стрижнем даного поняття є мовна норма, якої вважається літературна мова. Однак є ще одна якість, яким повинна володіти культура мови. визначення «принцип комунікативної доцільності »можна трактувати як вміння, здатність висловлювати адекватної мовної формою якесь конкретне зміст.
Це поняття тісно пов'язане з етичним аспектомкультури мовлення. Зрозуміло, що згідно з ним застосовуються такі правила мовного спілкування, які не можуть образити або принизити співрозмовника. Даний аспект закликає дотримуватися мовного етикету, що включає в себе певні формули вітань, поздоровлень, подяк, прохань і т.д. Що стосується власне мови, то поняття культури тут передбачає його багатство і правильність, образність і дієвість. До речі, саме цей аспект забороняє вживання лайливих слів, лихослів'я.
Основи норм літературної мови закладалися протягом довгих століть. Визначення терміна «культура мови» можна розширити до поняття науки, яказаймається нормалізацією мовної діяльності. Так ось, ця сама наука «проклюнулась» вже в древніх рукописних книгах Київської Русі. У них не тільки закріплювалися і зберігалися традиції писемності, але відбивалися і особливості живої мови.
До XVIII століття в російському суспільстві стало зрозуміло,що якщо в написаннях відсутня єдність, то це надзвичайно ускладнює спілкування, створюючи певні незручності. В ті часи активізувалася робота зі створення словників, граматик, підручників риторики. Тоді ж почали описуватися стилі і норми літературної мови.
Безсумнівна роль в становленні культури мови як науки М.В. Ломоносова, В.К. Тредіаковський, А.П. Сумарокова та інших видатних російських вчених.
До мовознавчим дисциплін відносяться стилістика і культура мови, визначення якої багатьма дослідниками перш зводилося лише до поняття «правильності мови». Це не зовсім вірно.
Як уже згадувалося, поняття культури мовленнявключає три основних аспекти: нормативний, комунікативний і етичний. В основі сучасних поглядів на цю гілку зовнішньої лінгвістики лежить не стільки питання формальної правильності мови. Здатність ефективно і грамотно використовувати можливості мови є не менш значущою. До них відносяться правильну вимову, грамотна побудова фраз, доречне вживання фразеологічних зворотів.
Академічне визначення культури мовлення передбачає ще й наявність функціональних стилів сучасної мови, яких налічується кілька: наприклад, науковий і розмовний, офіційно-діловий і публіцистичний.
Існує вислів, сенс якого зводиться дотому, що людина, яка володіє словом, здатний володіти людьми. З найдавніших часів величезну роль в управлінні суспільством грали ораторське мистецтво, культура мови. визначення вправного в красномовстві ритора дав Цицерон, самносій цього «божественного дару». Він підкреслював, що хороший оратор здатний як викликати, так і втихомирити пристрасті; як звинуватити когось, так і виправдати невинного; як підняти нерішучих на подвиг, так і заспокоїти будь-які людські пристрасті, якщо цього вимагають обставини.
Володіти мистецтвом спілкування, тобто культурою мови, важливо кожній людині. І це зовсім не залежить від роду його діяльності. Треба просто пам'ятати, що від рівня, від якість спілкування обумовлює успіх в самих різних життєвих сферах.
</ P>