В результаті неефективної господарськоїдіяльності і внаслідок некваліфікованих дій команди менеджерів, на виробничому підприємстві може виникнути ситуація, коли ніякі фінансові важелі вже не діють і настає момент примусового безоплатного вилучення або по-іншому висловлюючись відбувається конфіскація майна підприємства. Цей процес може торкатися як повністю все майно компанії, в результаті повного його банкрутства, так може вилучатися тільки частина майна для погашення якийсь виникла непогашеної заборгованості.
Настають такі неприємні моменти в життівласників і працівників підприємства, як конфіскація майна, також в результаті будь-яких правопорушень в рамках адміністративного або навіть кримінального правопорушення за тяжкі та особливо тяжкі злочини, вчинені керівництвом або власником підприємства з корисливих мотивів або в результаті заподіяння фінансового або фізичного збитку у великих обсягах.
Навіть якщо судове рішення винесено на користьпідприємства, менеджмент компанії може зіткнутися з ситуацією, коли через відсутність фінансових коштів або неможливістю скористатися позиковими засобами все-таки настає момент банкрутства, а за ним і конфіскація майна підприємства.
Хоча є стратегія бізнесу, коли компаніїбуває вигідно допустити банкрутство своєї виробничої структури для позбавлення від неліквідних активів. Тобто, буквально банкрутство є фіктивним, а всі активи підприємства виводяться з його обороту навмисно. У судових органів, як правило, не вистачає в даному випадку важелів впливу на менеджмент підприємства, і вся відповідальність керівника виробництва полягає тільки в майнових ризиків компанії, а не в особистому майні. У червні 2009 року були внесені зміни в закон «Про банкрутство підприємств». По ньому з'явилося таке визначення як «контролююче боржника обличчя», яким може бути керівник або власник підприємства, який здійснює діяльність протягом останніх двох років і призвів виробництво до збитковості. А також були внесені зміни, за якими при нестачі активів компанії після конфіскації для погашення його заборгованості вимоги щодо стягнення звертаються на особисте майно власника або керівника компанії. Але навіть такі суворі заходи не впливають на масові банкрутства підприємств. Економічно і юридично це дуже вигідна процедура, для ліквідації неефективних активів компанії у вигляді різного майна, незалежно від його кваліфікації.
Класифікація майна підприємства ділить йогоактиви діляться на власні і орендовані. Конфіскація майна за судовим рішенням зачіпає тільки власні активи. Причому конфіскація накладається як на необоротні активи, такі як будівлі і споруди, машини і обладнання, інвентар та інше, так і на оборотні активи, такі як запаси сировини і матеріалів, палива, товари на складі і навіть фінансові активи. Чи підлягає конфіскації будь-яка власність компанії підходяща під поняття майна, в тому числі активи на банківських рахунках підприємства, товари вже відвантажені споживачу або вкладені фінансові кошти у незавершене будівництво, страхові поліси та часткові вкладення в інші підприємства, а також активи, розміщені в державні або приватні цінні паперу.
Час, що залишився після конфіскації майно преприятияпередається особі, яка має на нього законні права, як правило, це засновники підприємства або компанія, яка уповноважена діяти від імені власника.
</ P>