Ніхто не знає, де вперше почали вирощуватикмин, користь і шкода якого вивчалися впродовж тисячоліть. Складається враження, що він був завжди. Його виявляли в гробницях єгипетських фараонів і навіть на розкопках будівель кам'яного віку. Тому, однозначно, найстаріша пряність - це кмин.
Ще одна особливість цієї прянощі - зміцнюватиімунітет - також може виявитися вельми сумнівною користю для деяких людей. Йдеться про пацієнтів, які перенесли трансплантацію будь-яких органів. У них кмин може сприяти відторгненню чужих клітин.
В основному ж ця пряність просто виключнокорисна для організму людини. Це пояснюється її складом. Кмин містить більше ста корисних компонентів. Серед них: ліпаза (каталізатор природного біосинтезу клітин), флавоноїди, алкалоїди та токофероли, дубильні речовини і ензими. Найбільш багатий на корисні для організму людини речовини чорний кмин. Користь і шкода його (в вищеописаних випадках) в рази сильніше, ніж інших різновидів цієї прянощі. Він, крім усього іншого, містить близько 35% жирної олії, мелантін, гіркоту, ефірне масло (0,5%).
Як приправу кмин використовують у багатьох країнахсвіту. Без нього не обходиться майже жодне блюдо в країнах Прибалтики, Скандинавії і Німеччини. Хліб з кмином в цих регіонах - обов'язкова умова здорової їжі. Додають його в солодку випічку, а також алкоголь, десерти, будь-які рибні або м'ясні страви.
Кмин сприяє травленню, бореться зпідвищеним газоутворенням, зміцнює імунітет. Взагалі, ця пряність найкращим чином позначається на всьому травному тракті людини, тому так важливо регулярно приймати його в їжу.
Багатьом людям кмин допомагає не тільки підтримуватиздоров'я, а й повертати його. Він займає почесне місце серед препаратів народної медицини. На його основі роблять відвари, які сприяють збільшенню грудного молока у годуючих матерів, припиняють головні болі, стабілізують роботу кишечника, борються із запаленням легенів і бронхітом.
</ P>