Огірок є одним з найстаріших видів овочів. Ця культура широко поширена в усьому світі. У тепличних комплексах вирощується навіть в умовах Крайньої Півночі.
Коренева система огірка нерозвинена. Основна її маса знаходиться в верхньому шарі грунту, на глибині не більше 15-20 сантиметрів. Невелика частина коренів може проникати і глибше, але вони не здатні зберігати водний баланс в період активного плодоношення. Огірок Паратунка, як і інші сорти цього виду, вимагає частого і рясного поливу.
Стебло в залежності від сортової приналежностіі агротехнічних прийомів може досягати різної довжини. Партенокарпічні сорти при правильному формуванні досягають двох і більше метрів. З точок, розташованих біля основи листя, утворюються вузли та гілки першого порядку. З них виростають гілки другий і наступної черги. Характерна особливість виду полягає в тому, що, пригнувши і прикопавши землею певну частину стебла, можна отримати додаткові корені. Ця функція дозволяє зміцнити кореневу систему в фазі активного вегетаційного росту. Кращі сорти, такі як огірок Паратунка, дозволяють збирати до 17 кілограм плодів з квадратного метра.
Квітки огірка утворюються в пазухах листківпоодиноко або по кілька суміжних. Співвідношення між чоловічими і жіночими квітками в значній мірі залежить від сортової приналежності, але певну роль відіграють і умови вирощування. Огірок Паратунка - високоврожайний гібрид. В одному вузлі у нього формується 2-3 плоди.
Шпалерний спосіб дозволяє отримувати більш високі врожаї. Значно полегшується догляд за рослиною і прибирання плодів.
Включення до складу вермикуліту робить грунт пористої і повітряної. Чи не утворюється кірки на поверхні, і підвищується проникність вглиб, до самих коренів.
Огірок Паратунка стійкий до борошнистої роси та бактеріозу, але насіння перед висадкою в грунт краще обробити бактерицидну складом.
Мульчування дозволяє економно витрачати воду і оберігає кореневу систему від оголення. Рослина при використанні мульчі відчуває себе більш комфортно завдяки стійкій вологості повітря.
</ P>