Коли мова заходить про гідроізоляції стін зовні,більшість власників нерухомості вважає, що ці роботи відрізняються складністю і копіткістю, а під силу - тільки професіоналам. Тому на стіни досить рідко наноситься гідроізоляційний склад.
Сьогодні власники споруд розуміють, що такепокриття продовжує термін експлуатації будь-якої будівлі. Якщо обробити його зовні гідрофобними складами, то волога не зможе проникнути в пори матеріалів, що збереже їх сухими. Це особливо важливо взимку, коли волога, проникаючи всередину, замерзає і починає розривати стіни. Для того щоб уникнути таких неприємностей, слід ознайомитися з тим, як виконується гідроізоляція стін зовні.
Зовнішні роботи по гідроізоляції слід починатиз підготовки поверхонь. Це особливо стосується цегли та бетону. З цих матеріалів необхідно видалити бруд, залишки старого покриття, а також жирні плями. При необхідності поверхні вирівнюються.
Всі нерівності слід закрити цементнимрозчином. Перед тим як буде здійснена гідроізоляція стін будинку, підстави потрібно висушити і покрити ґрунтовкою. Цей склад повинен відповідати гідроізоляційного покриття. Наприклад, якщо застосувати бітум або фарбу, то суміш розводять бензином і покривають їм стіни.
В гідроізоляції потребують зовнішні поверхні інижче рівня грунту. Для цього можна використовувати асфальтобетонні суміші. Після застигання вони утворюють міцний вологостійкий шар, який здатний зазнавати високі навантаження. Склад можна застосовувати і для покриття стін, але тільки зовні, так як запах бітуму в приміщенні є зайвим.
Відмінного захисного ефекту можна домогтися задопомогою гідроізоляційної мембрани. Вона являє собою еластичну тонку плівку, яка покриває поверхні. Якщо ж здійснювати гідроізоляцію лазні, то слід враховувати матеріал в основі стін. Наприклад, у випадку з деревиною зазвичай використовуються просочення для дерева.
Після їх висихання поверхня покривається лаком. Відносно недавно для гідроізоляції стін зовні стали використовувати проникаючі склади, які впливають на тверді матеріали. Вони проникають всередину і закупорюють капілярні ходи, позбавляючи вологу можливості підніматися нагору.
Якщо ви плануєте зайнятися гідроізоляційнимироботами на цегляних стінах, то додатково їх потрібно очистити піскоструминним обладнанням або металевою щіткою. Перед нанесенням гідроізоляційного покриття матеріал змочується водою. Ця процедура дозволить позбавити поверхню від залишків пилу.
Гідроізоляція цегляної стіни може передбачати використання бітумної обмазувальної мастики. Як альтернативне рішення виступає наклеювання рулонних матеріалів, серед них слід виділити:
Нанести за допомогою розпилювача на стіни можна щеі шар проникаючої гідроізоляції. Якщо ці варіанти вам недоступні, то стіни можна обштукатурити цементним розчином, додавши до нього гідрофобні присадки. Для захисту від вологи стін вище рівня грунту слід використовувати штукатурку і облицювальні матеріали по типу:
Як матеріал для гідроізоляції стіндерев'яного будинку виступає штукатурка, яка є однією з найміцніших серед альтернативних рішень. Вона наноситься на підготовлені і очищені стіни, а використовувати в процесі робіт слід водостійкі штукатурки. Нанесення здійснюється шпателем на ґрунтову поверхню.
Товщина шару може змінюватися в межах від 2 до5 см. Нанесення гідроізоляції на стіни дерев'яного будинку можна здійснювати в кілька шарів. Кожному з них потрібно дозволити добре просохнути. Матеріал вважається стійким до розтріскування, але не захищений від впливу механічного характеру. На таку штукатурку зверху можна нанести шар спеціальної грунтовки, а після - фарби. По трудомісткості цей процес є одним з найскладніших.
Цегла є дуже пористим матеріалом,тому здатний вбирати вологу як губка. Руйнівному впливу особливо піддаються саме цегляні стіни, які стикаються з грунтом. По периметру стін на фундамент укладається шар оклеечной або підстилковий гідроізоляції. Це може бути руберойд, який наклеюється на розплавлений бітум, а останній можна наносити щіткою.
Гідроізоляцію цегляної стіни слід виконатиобов'язково, якщо деяка її частина буде стикатися з грунтом. Для цього можна застосувати одну з існуючих технологій. Наприклад, обмазувальні матеріали передбачають нанесення мастики або розплавленого бітуму. Використовувати можна каучук або синтетичні смоли.
Мастика наноситься ще й методом розпилення,однак для цього слід взяти в оренду або придбати компресор. Склад відмінно наноситься пензлем або валиком. Обмазувальну гідроізоляцію можна наносити після очищення поверхні від напливів розчину і бруду. Потім здійснюється нанесення праймера для грунтовки. Він являє собою рідкий розчин бітуму і бензину.
Гідроізоляція стін зовні на наступному етапіпередбачає нанесення холодної бітумної мастики або гарячого бітуму. При необхідності можна сформувати другий шар. Товщина гідроізоляції не повинна виявитися менше 2 мм. Товщину армованого шару можна перевірити, вирізавши квадрат з розмірами 20х20 мм. Його товщина вимірюється лінійкою або мікрометром.
Гідроізоляція бетонних стін зовні можепередбачати використання обклеювальних матеріалів. Іноді їм виступає «Акваізол». Різниця між ним і руберойдом полягає в тому, що останній наклеюється на шар гарячого бітуму, який попередньо наноситься на стіну. «Акваізол» наклеюється на попередньо розігріту стіну.
Поверхня слід заґрунтувати бітумнихпраймером. Накладання смуг повинен скласти 10 см. Саме з такими параметрами укладається і руберойд. Як тільки лист гідроізолятора виявиться на стіні, його слід розгладити і видалити повітряні бульбашки.
Перш ніж використовувати обклеювальну гідроізоляцію,необхідно врахувати її слабке місце - це стики між полотнами. Тому фахівці рекомендують обробляти їх бітумом або мастикою, що наноситься в два шари. Для того щоб захистити фасад з бетону і цегли, який розташовується вище рівня грунту, слід для початку захистити цоколь, нанести на стіни декоративну штукатурку, а після здійснити обробку стін захисними розчинами.
Гідроізоляція зовнішніх стін обов'язковопередбачає захист цоколя, діяти в цьому випадку необхідно комплексно. Потрібно облаштувати фундаментну вимощення і захистити стіни на рівні метра від вимощення. Захист повинна виключати вплив на матеріал талих і зливових вод. Такі процедури повинні бути проведені ще і щодо гідроізоляції підпірних стін, які будуть приймати відведення зливових стоків прибудинкових ділянок. Для цього зазвичай використовується штукатурна гідроізоляція. Розчин цементу і піску блокує пори і мікротріщини.
У продажу можна відшукати фарбувальні вологозахисні склади, які відносяться до групи емульсій, фарб і синтетичних лаків. Серед інших різновидів таких сумішей можна виділити мастики:
Серед інгредієнтів таких гідроізоляційнихскладів слід виділити пластифікатори, які знижують крихкість шару при низьких температурах. Присутні серед компонентів пилоподібні або волокнисті наповнювачі для збільшення температури розм'якшення. Наноситься ізоляція на гладку або металеву основу. А ось для пористих поверхонь суміш використовується рідко.
Для підвищення адгезії можна накласти склад наоснову, яка попередньо була покрита грунтом просочують складом. Мастичні ізолюючі суміші - це пластичні водонепроникні матеріали, які виготовляються з використанням різних мастик. Така гідроізоляція зовнішніх стін наноситься вручну або механізованим способом. Основою можуть виступати найрізноманітніші матеріали.
Будь-яка споруда потребує захисту від води. Саме тому необхідна гідроізоляція стін будинку. Здійснити такі роботи ви можете самостійно. Тим більше що більшість матеріалів сьогодні розроблено таким чином, що їх нанесення може здійснюватися не тільки механізованим, а й ручним способом.
</ P>