Відносини між комерційними підприємствамиґрунтуються на взаємній вигоді. Характер таких взаємодій може бути будь-яким. Наприклад, одне підприємство виступає в ролі постачальника м'яса, а друге - виробником ковбасних виробів. Однак незалежно від специфіки діяльності кожної компанії в усіх відношеннях одна з них є кредитором, а інша - боржником.
У підприємницькій сфері не завждивзаємодія між суб'єктами здійснюється без проблем. Заборгованість одного підприємства перед іншим, якщо вона носить короткостроковий характер і обумовлюється необхідністю деякого часу для проведення платежу, вважається нормальною і не викликає зазвичай занепокоєння у партнерів. Але в ряді випадків підприємство не в змозі погасити свої зобов'язання, у зв'язку з чим оголошує себе банкрутом. У цій ситуації контрагент може виступати як конкурсний кредитор боржника. Розглянемо далі особливості цього статусу.
Конкурсні кредитори - це економічнісуб'єкти, перед якими у компанії є непогашені грошові зобов'язання. Юридичний статус таких осіб визначається в ФЗ №217 "Про банкрутство (неспроможності)". З визначення, наведеного в законі, слід, що суб'єкти, перед якими підприємство має зобов'язання, виражені в натуральній формі, не можуть виступати як конкурсні кредитори. Ця обставина є ключовим відмітною ознакою цих осіб. Наприклад, між виробником ковбасних виробів і компанією-постачальником м'яса був підписаний договір на поставку 100 т свинини. В обмін на сировину виробник прийняв зобов'язання надати фірмі 40 т готової продукції. Якщо виробник порушив умови угоди, то постачальник в даному випадку не може бути конкурсним кредитором.
Варто сказати, що не всі суб'єкти, передякими у компанії-банкрута є грошові зобов'язання, можуть виступати як конкурсні кредитори. Це виняток передбачається в ФЗ №127. У законі зазначено, що конкурсним кредитором не може бути громадянин, перед яким у підприємства є заборгованість, що виникла в зв'язку з заподіянням шкоди його здоров'ю і життю або моральної шкоди, а також особи, наділені юридичною можливістю отримувати винагороду від використання банкрутом продуктів інтелектуальної роботи, і деякі інші категорії.
Законодавство встановлює певні праваконкурсного кредитора. В якості одного з основних виступає можливість звернутися до арбітражу. На практиці саме заяву конкурсного кредитора виступає в якості підстави для визнання суб'єкта банкрутом. Особі, яка звертається до суду, необхідно враховувати, що критерії неспроможності чітко встановлені в ФЗ 127 (стаття 3). У нормі також сказано, що процедура банкрутства відносно юрособи може ініціюватися, якщо воно не виконало свої фінансові зобов'язання в тримісячний термін з дати, встановленої договором.
Крім можливості звернутися до судузаконодавство надає ще одну найважливішу гарантію для потерпілих. Найчастіше у підприємства не одне, а кілька зобов'язань перед різними контрагентами. У разі визнання його банкрутом проводяться збори конкурсних кредиторів. Всі особи, перед якими у компанії є зобов'язання, можуть брати участь в такому зібранні. Вони наділяються правом голосу при обговоренні найбільш актуальних питань, що стосуються процедури банкрутства. Їхня думка враховується в процесі прийняття рішень, пов'язаних з організацією спостереження, зовнішнього управління або фінансового оздоровлення.
У ФЗ №127 передбачається перелік питань,що стосуються проведення процедури банкрутства, рішення по яких приймаються виключно в ході загальних зборів конкурсних кредиторів. До них, зокрема, відносять затвердження плану здійснення фінансового оздоровлення, визначення арбітражного керуючого, який буде виконувати всі юридично значимі дії в ході визнання неспроможності суб'єкта, прийняття компромісного графіка погашення зобов'язань тощо. Повний список питань, що підлягають розгляду зборами кредиторів, встановлений в пункті 2 12 статті зазначеного вище закону.
ФЗ №127 встановлює ряд пріоритетних прав длядеяких конкурсних кредиторів. Наприклад, якщо підприємство виступає в якості власника непогашеного зобов'язання у великих розмірах, то нормативний акт надає йому можливість бути ініціатором обговорення неспроможності контрагента. Ця компанія може самостійно розробити порядок зборів, включивши в неї питання, що мають найбільшу актуальність. Дане положення діє щодо суб'єктів, які є власниками 10% і більше від загальної величини непогашених фінансових зобов'язань підприємства, до якого застосовується процедура банкрутства.
Вимоги кредиторів при конкурсному виробництвіфіксуються і систематизуються арбітражним керуючим. Цей суб'єкт відповідальний за реалізацію встановлених законом обов'язкових процедур. Зокрема, він формує реєстр конкурсних кредиторів. Пред'являючи свої фінансові претензії, підприємства повинні представити документи, що підтверджують їх наявність. Арбітражний керуючий, розглянувши вимогу конкурсного кредитора, приймає рішення про визнання його легітимним (законним і обгрунтованим). При позитивній оцінці для внесення відповідних записів фахівець направить запит в компанію на надання додаткових відомостей. Інформація, відповідно до 16 статті (п. 7) ФЗ №127, повинна бути вказана в відношенні всіх кредиторів. До таких даних відносять назву юрособи, банківські реквізити, адреса місцезнаходження. Якщо кредитором виступає громадянин, то вказуються, відповідно, його П.І.Б., адреса проживання, паспортні дані.
Після того як фінансові претензії будуть внесенідо реєстру, конкурсний кредитор може вимагати виписку з нього. У ній будуть присутні дані про склад і розмір зобов'язань, які підлягають задоволенню. Крім цього, у виписці вказується черговість, в межах якої фінансові претензії будуть виконані. Арбітражний керуючий зобов'язаний подати документ у п'ятиденний термін з дати отримання відповідного запиту.
Існує ряд спеціальних юридичнихможливостей, якими наділяються конкурсні кредитори. Це в першу чергу відноситься до підприємств, обсяг легітимних фінансових претензій яких становить не менше 1% від загальної суми. Такі компанії можуть отримати не тільки виписку. Вони наділяються правом на запит і завірену копію всього реєстру.
Законодавство визначає ряд обставин, що виникають у зв'язку з початком конкурсного виробництва. В якості правових наслідків виступають такі факти:
Законодавство встановлює певнийпорядок для задоволення претензій, які висувають конкурсні кредитори. Це необхідно для реалізації принципу законності та обґрунтованості, забезпечення захисту інтересів учасників процедури. Позачергово задовольняються претензії:
Наступними задовольняються вимоги:
Після закінчення розрахунків з кредиторами керуючий формує акт про результати виробництва. Разом зі звітом подаються:
Після розгляду звіту та додатків арбітраж виносить ухвалу про закінчення виробництва. Цей акт виступає в якості підстави для внесення в ЕГРЮЛ відомостей про ліквідацію підприємства-банкрута.
</ P>